Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

зимний путь

  • 1 зимний путь

     talvikeli

    Русско-финский словарь > зимний путь

  • 2 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 3 путь

    калейка; падарожжа; пуцявіна; сцяжына; сьцяжына; сцяжынка; сьцяжынка; троп; шлях
    * * *
    муж.
    1) в разн. знач. шлях, род. шляху муж.

    путь следования — дарога, маршрут, шлях

    а) кружным шляхам

    б) перен. абходным шляхам

    на обратном пути — па дарозе назад, назад ідучы (едучы)

    а) (на железнодорожном) не стойце на пуці!

    б) перен. не стойце на дарозе!

    2) анат. мн. шляхі, - хоў
    3) ж.-д. пуць, род. пуці муж.
    4) (способ) шлях, род. шляху муж., спосаб, -бу муж.
    5) разг. (прок, толк) толк, род. толку муж.

    а) збіцца з дарогі

    б) перен. збіцца з дарогі (збіцца з толку)

    сбить с пути — збіць з дарогі (з толку, з панталыку)

    сбиться с пути — збіцца з дарогі (з толку, з панталыку)

    Русско-белорусский словарь > путь

  • 4 путь

    м
    1. роҳ, ҷода; зимний путь роҳи зимистонгард; воздушный путь роҳи ҳавоӣ; морской путь роҳи баҳрӣ; подземный путь роҳи зеризаминӣ; про­ложить путь роҳ кушодан
    2. гузаргоҳ, роҳи гузар; стоять на пут й дар гузаргоҳ истодан /V перен. роҳ; найти пут ь к чьему-л. сердцу ба дили касе роҳ ёфтан, дили касеро дарёфтан
    3. ж.-д. роҳ, роҳи оҳан; поставить поезд на запасный путь поездро ба роҳи оҳани эҳтиётӣ гузарондан
    4. мн. пути анат. роҳ; дыхательные путй роҳи нафас (нафасгирӣ)
    5. сафар, мусофират, саёҳат; отправиться в далёкий путь ба сафари дурудароз рафтан (баромадан); мы были в путй три дня мо се рӯз роҳ рафтем (сафар кардем)
    6. тараф, сӯй, роҳ, ҷониб, ҷиҳат; наш путь лежал лесом роҳи мо аз бешазор мегузашт; сбиться с путй роҳ гум кардан
    7. тарз, роҳ, тариқ(а), васила; действовать мирным путём бо роҳи сулҳчӯёна амал кардан
    8. уст. прост, (толк, прок) фонда, суд, нафъ, манфиат <> путь - дорога,путь-дороженька роҳ; жизненный путь ҳаёт, зиндагӣ; Млечный Путь астр. Роҳи Каҳкашон; окольным (обходным) путём бо роҳи ношоиста; последний путь роҳи охирин, роҳи вопасин; проводить в последний путь кого ба роҳи охирин гусел кардан; прямой путь к чему роҳи рост; счастливый путь!, счастливого путй!, в добрый путь! роҳи сафед!, са­фари бехатар (бахайр)!, сафар муборак!; путь следования роҳи сафар; путй сообщения роҳҳои алоқа; сухим путём бо хушкӣ, бо роҳи хушкӣ; на путй к чему, по путй чего дар роҳи…; по путй 1) [дар] болои роҳ, [дар] сари роҳ, як сари қадам; зайти по путй к товарищу сари роҳ ба назди рафиқ даромадан 2) кому с кем дар як тараф (сӯ, ҷониб), ҳамроҳ; мне с вами по путй ман ҳам ба ҳамон тараф меравам, ман ҳамроҳи шумо, роҳи ману шумо як 3) кому с кем (заодно) ҳамраъӣ, ҳамроҳ, ҳамовоз; не по путй кому с кем ҳамраъй набудан; быть на путй к чему-л. ба ягон чиз наздик будан (шудан), дар сари роҳ будан; встать на путь чего роҳи муайянеро интихоб кардан; встать по­перёк путй кому-л. пеши роҳи касеро банд кардан; вступить на путь чего-л. ба роҳе даромадан, пеша гирифтан; вывести на путь ба роҳ мондан; мустақил кардан; держать путь куда роҳ раф­тан, озим шудан, ба ҷое раҳсипор шу­дан; заказать путь кому прост, садди роҳ шудан, роҳро бастан; путй заказа­ны кому роҳ баста шудааст; идти своим пут ём бо роҳи худ рафтан; идти по лож­ному путй бо роҳи хато рафтан; напра­вить (наставить) на путь истины (на путь истинный) кого роҳи ҳақиқатро нишон додан, ба сӯи ҳақ ҳидоят кар­дан; пойти по плохому путй бо роҳи бад рафтан; пойти по путй наименьшего сопротивления роҳи осонтар ҷустан, аз душворӣ гурехтан; пробить себе пут ь ба худ роҳ кушодан; проложить путь кому-чему-л. барои касе, чизе роҳ кушодан; сбить с путй кого аз роҳ баровардан, гумроҳ кардан, бероҳа кар­дан; сбиться с \путь й аз роҳ баромадан, гумроҳ шудан, бероҳа шудан; совра­тить с \путьй истинного аз роҳ задан

    Русско-таджикский словарь > путь

  • 5 путь

    (род., дат., предл. п. ед. ч. \путьи, твор. п. \путьём, мн. ч. 11) С м. неод.
    1. tee (ka ülek.), rada; rööbastee; водный \путьь veetee, воздушный \путьь õhutee, морской \путьь meretee, \путьь в горах mägitee, tee mägedes, \путьь, ведущий на север põhja viiv v suunduv tee, зимний \путьь talitee, санный \путьь reetee, тупиковый \путьь umbtee, tupik, торговый \путьь kaubatee, запасный v запасной \путьь varutee, Млечный Путь astr. Linnutee, рельсовый \путьь rööbastee, железнодорожные \путьи raudteed, raudteevõrk, поезд стоит на втором \путьи rong seisab teisel teel, по \путьям ходить воспрещается raudteel käimine (on) keelatud, \путьь следования liikumistee, \путьи сообщения ühendusteed, \путьи отступления taganemisteed, объездной \путьь ümbersõidutee, окольными v обходными \путьями (1) ringi, kaudseid teid pidi, kaudsel teel, kaude, (2) ülek. sahkermahkri kaudu, kõverteid pidi, идти, не разбирая \путьи teed valimata astuma v minema, встретить по \путьи teel kohtama, зайти по \путьи üksiti v mööda minnes sisse astuma, преградить \путьь teed tõkestama, \путьь торможения, тормозной \путьь pidurdusteekond, \путьь тока el. voolurada, \путьь относительного грунта mer. põhjakurss, kurss kalda(märkide) suhtes, \путьь относительно воды mer. tõeline kurss, в \путьь teele, в \путьи teel, пуститься v двинуться v тронуться в \путьь teele asuma, идти каким \путьём millist teed valides v millist teed mööda minema, kustkaudu, другим \путьём teist teed, teistkaudu, ближним v коротким \путьём lühimat teed pidi, ехать просёлочным \путьём külavaheteidpidi sõitma, мирным \путьём rahulikul teel, экспериментальным \путьём katsetades, katse v eksperimendi teel, сбиться с \путьи teelt eksima, teed kaotama (ka ülek.), куда \путьь держишь? kõnek. kuhu lähed? mis tee jalge all on? \путьь решения вопроса probleemi lahendusviis, жизненный \путьь elutee, -rada, пройденный \путьь läbitud tee (ka ülek.), боевой \путьь lahingutee, sõjatee, стать на \путьь борьбы võitlusteele asuma, võitlema hakkama, стать на \путьь социализма sotsialismiteed valima, проложить \путьь teed rajama, расчистить \путьь teed puhastama (ka ülek.), идти своим \путьём ülek. oma rada minema, становиться на лёгкий \путьь kergemat teed valima, на ложном \путьи ülek. vääratel seisukohtadel, быть на \путьи к чему mida saavutamas v millele lähenemas olema, быть на \путьи к чему mida saavutamas v millele lähenemas olema;
    2. reis, sõit, tee(kond); добрый v счастливый \путьь, счастливого v доброго \путьи head teed, õnnelikku reisi, в \путьи sõidu ajal, teel, два дня \путьи kahe päeva tee(kond), на обратном \путьи tagasisõidul, tagasiteel;
    3. \путьи мн. ч. anat. teed; дыхательные \путьи hingamisteed;
    4. kõnek. van. tolk, tulu, kasu; в нём \путьи не будет temast õiget asja ei saa v õiget tolku ei tule;
    5. aj. õukonnaamet(kond) (Vana-Venemaal); ловчий \путьь jahi(amet)kond, конюший \путьь talliamet; ‚ кому
    по \путьи kellel on üks tee;
    без \путьи madalk. (ilma)asjata;
    \путьи kellel tee peal ees olema;
    стоять поперёк \путьи кому kellel risti tee peal ees olema;
    стать поперёк \путьи кому kellele põiki teele ette astuma, keda takistama mida tegemast;
    направить на \путьь истины v
    на истинный \путьь кого keda õigele teele juhatama, tõeteele juhtima;
    наставить на \путьь кого kellele elutarkust jagama v õpetama;
    проложить \путьь v
    дорогу чему, к чему, куда millele teed rajama;
    найти \путьь к сердцу кого kelle hinge v südame juurde teed leidma;
    проводить в последний \путьь кого keda viimsele teekonnale saatma

    Русско-эстонский новый словарь > путь

  • 6 зимний

    относ. к зиме) зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вечір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімове сонце (Крим.). Нема зімової одежі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине серце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.
    * * *
    зимо́вий и зимови́й

    Русско-украинский словарь > зимний

  • 7 тöвны наступать, наступить - о зиме; казявтöг тöлic неожиданно наступила зима □ сев. тöлны

    зимний; оставшийся от зимы; \тöвны наступать, наступить - о зиме; [b]казявтöг тöлic неожиданно наступила зима □ сев. тöлны
    асыв[/b] зимнее утро; \тöвны наступать, наступить - о зиме; [b]казявтöг тöлic неожиданно наступила зима □ сев. тöлны туй[/b] зимний путь, зимник; \тöвны наступать, наступить - о зиме; [b]казявтöг тöлic неожиданно наступила зима □ сев. тöлны дзеллез[/b] ягнята, родившиеся зимой □ сев. тöлся

    Коми-пермяцко-русский словарь > тöвны наступать, наступить - о зиме; казявтöг тöлic неожиданно наступила зима □ сев. тöлны

  • 8 тöвся

    зимний; оставшийся от зимы; \тöвся асыв зимнее утро; \тöвся туй зимний путь, зимник; \тöвся дзеллез ягнята, родившиеся зимой □ сев. тöлся

    Коми-пермяцко-русский словарь > тöвся

  • 9 тӧвся

    1) зимний;

    тӧвся лун — зимний день;

    тӧвся рыт — зимний вечер; тӧвся туй — зимний путь, санный путь; тӧвся удж — зимняя работа

    2) родившийся этой зимой;

    тӧвся баля — ягнёнок, родившийся этой зимой

    тӧвся луныд воробей воськов кузьта — зимний день длиной с воробьиный шаг

    Коми-русский словарь > тӧвся

  • 10 talvikeli


    yks.nom. talvikeli; yks.gen. talvikelin; yks.part. talvikeliä; yks.ill. talvikeliin; mon.gen. talvikelien; mon.part. talvikelejä; mon.ill. talvikeleihintalvikeli санный путь, зимний путь, зимник

    санный путь, зимний путь, зимник

    Финско-русский словарь > talvikeli

  • 11 talvikeli

    санный путь, зимний путь, зимник

    Suomi-venäjä sanakirja > talvikeli

  • 12 Schollum Benno

    Шоллум Бенно (род. в 1953)
    певец, сын Р. Шоллума, выступает с концертами и ведёт педагогическую работу в мастер-классах в Лондоне, Марселе, Вене и др. Обширный репертуар - опера, классическая оперетта, оратории, кантаты, песни немецких композиторов, произведения венской классики. Записи вокального цикла "Зимний путь" Ф. Шуберта, 9-й симфонии Бетховена и др.

    Австрия. Лингвострановедческий словарь > Schollum Benno

  • 13 Müller Wilhelm

    Мюллер Вильгельм (1794-1827), поэт позднего романтизма, автор лирических стихов и переводчик новогреческих песен о борьбе за свободу. Многие его стихотворения положены на музыку австрийским композитором Францем Шубертом (Schubert Franz, 1797-1828): циклы песен "Прекрасная мельничиха" ("Schöne Müllerin", 1823) и "Зимний путь" ("Winterreise", 1827). Первый цикл открывается песней "В движеньи мельник жизнь ведёт, в движеньи..." ("Das Wandern ist des Müllers Lust..."), ставшей, как и другие песни Мюллера, народной и пользовалась большой популярностью у любителей пешего туризма. Памятник в родном городе поэта Дессау Dessau, Heidelberger Romantik, Jenaer Romantik, Schwäbischer Dichterkreis, Linde, Wandern, Pfadfinder

    Германия. Лингвострановедческий словарь > Müller Wilhelm

  • 14 ziema

     зима; ziemaа зимой; ziemaas ceļš зимняя дорога, зимний путь; ziemaas rudzi озимая рожь

    Latviešu-krievu vārdnīca jaunu > ziema

  • 15 march

    ̈ɪmɑ:tʃ I
    1. сущ.;
    обыкн. pl
    1) ист. марка( спорная полоса - обычно между Англией и Уэльсом или Шотландией) the Welsh marchesпределы Уэльса Syn: boundary, border
    1., frontier
    2) а) науч. граница, предел( между зонами, ареалами обитания кого-л. и т. п.) б) граница, кордон( между странами, округами и т.п.) Syn: boundary, border
    1., frontier
    2. гл. граничить, иметь общую границу (с чем-л. upon, with)...a region that marches with Canada in the north and the Pacific in the west... ≈... территория, граничащая с Канадой на севере и с Тихим океаном на западе... Syn: border, border upon II
    1. сущ.
    1) а) воен. походное движение, марш;
    передвижение войск to be in a (full) march ≈ быть в пути( и поспешать) The troops were (up) on their way to help us. ≈ Отряды уже подходили к нам на помощь. march formation march capacity column of march line of march march out б) демонстрация, марш ( протеста и т. п.) hunger march ≈ марш против голода peace march ≈ марш мира
    2) а) миграция, переселение;
    переход( животных из одного ареала в другой) I knew the elephants would be on the march again before daylight. ≈ Я знал, что, едва рассветет, слоны снова отправятся в путь. б) (относительно человека) трудный поход, тяжелый переход I have had a long march to reach this place. ≈ Мне пришлось проделать немалый путь, чтобы добраться сюда.
    3) перен. а) (жизненный) путь Voltaire's march was prepared for him, before he was born. ≈ Жизненный путь Вольтера был ему предначертан еще до рождения. б) путь, путешествие;
    ход (о физических объектах и т. п.) The winter sun, accomplishing his early march. ≈ Солнце, закончившее свой краткий зимний бег. в) ход, течение, развитие (времени, событий и т. п.) ;
    проистечение (процессов) The regular march of history (of time/events). ≈ Естественный ход истории (времени/событий). No exact description is given of the march of the spasms. ≈ Нет точного описания природы и характера спазмов. г) эволюция, развитие, прогресс (знания, популяции и т. п.) The march of the population in both periods seems to have been nearly the same. ≈ Развитие вида в оба периода происходило примерно одинаково. march of intellect mind
    4) дневной марш, однодневный переход;
    расстояние, покрываемое ( войском) за один день пути one/two/three etc. day's march ≈ одно- (двух-, трех и т. д.) дневный переход forced march Syn: journey
    1.
    5) строевой шаг double march, quick march, slow march ≈ двойной/скорый/тихий шаг
    6) муз. марш to compose a march ≈ сочинять марш to play a march ≈ играть марш to strike up a march ≈ начинать марш funeral( dead) march ≈ похоронный марш military march ≈ военный марш wedding marchсвадебный марш
    7) воен. барабанная дробь, сопровождающая движение войска
    8) шахм. ход фигурой
    2. гл.
    1) а) маршировать, идти строем;
    двигаться колонной;
    выступать в походном порядке to march in cadence/single file ≈ идти, маршировать в ногу/в затылок to march four/six/eight abreast ≈ идти, маршировать шеренгами по четыре/шесть/восемь march ahead march on march away march home march off march out march forth march in march past march in review б) выступать, устраивать демонстрации, марши (протеста и т. п. - обык. against) ;
    протестовать Doctors march in Vienna. (1972 Times 19 Oct.) ≈ Марш протеста врачей в Вене. (заголовок в "Таймс") Syn: protest
    2.
    2) а) идти, вышагивать (демонстративно, обиженно, нервно, решительно и т. п.) ;
    дефилировать( обык. с up, down, off, on, out etc.) Miss Ophelia marched straight to her own chamber. ≈ Мисс Офелия проследовала прямо в свой покой. She marched up to me and slapped me violently on the face. ≈ Она решительно подошла ко мне и влепила мне крепкую пощечину. б) (о неодушевленных объектах) проходить, проплывать;
    двигаться (тж. плавно, величаво и т. п.) Without a strain the great ship marches by. ≈ Большой корабль скользит легко, непринужденно. ∙ Syn: go
    1., proceed
    2), travel
    2.
    2)
    3) а) вести, выводить( войска, отряды и т. п.) ;
    вести строем The army was triumphantly marched into the city. ≈ Армия с триумфом вступила в город. б) уводить;
    проводить, выпроводить( обык. с off, out, to etc.) I should be glad to march you to the gate. ≈ Я был бы только рад проводить вас до ворот. The children were too noisy and had to be march off to bed. ≈ Дети слишком шумели, и их пришлось отправить спать. Syn: usher
    2., see off, expel
    4) тж. воен. проходить, преодолевать, покрывать( какое-л. расстояние, дистанцию и т. п.) Syn: cover
    2.
    6)
    5) перен. продвигаться, проходить, двигаться, идти, течь( о времени, событиях и т. п.) ;
    прогрессировать (тж. march on) His symptoms marched rapidly to their result. ≈ Симптомы его болезни скоро дали о себе знать - ему стало хуже. After this events marched quickly. ≈ После этого ход событий развивался стремительно. advance, proceed
    1), progress
    2.
    6) стоять, располагаться;
    расти рядами (наподобие шеренг и т. п.)...pine trees marching up the mountainside... ≈...сосны рядами сбегают вниз по склону... ∙ march off (военное) марш, походное движение - quick * быстрый марш - * capacity( военное) способность войск к передвижению;
    подвижность;
    скорость передвижения - * column походная колонна - * depth глубина( походной) колонны - * formation походный строй - * in review торжественный /церемониальный/ марш - * home отход, отступление - * on Rome поход на Рим - on the * на марше - the army was on the * at six o'clock в шесть часов утра армия уже двигалась вперед - at the * походным шагом, маршируя - the soldiers went past at the * солдаты промаршировали мимо - in * time в ритме марша (военное) переход;
    суточный переход (тж. a day's *) - short * короткий переход - line of * направление движения колонны - it was a long * это был долгий переход - a * of ten miles десятимильный переход - to do a day's * совершить суточный переход - the army is within two *es of the Ebro армия находится на расстоянии двух( суточных) переходов от Эбро (обыкн. the *) ход, развитие (событий и т. п.) - the * of time ход времени - the * of history ход /развитие/ истории (обыкн. the *) прогресс, развитие (науки и т. п.) - the * of science прогресс /успехи/ науки - the * of mind развитие человеческого ума марш, демонстрация - a May-day * первомайская демонстрация - peace * марш мира - antinuclear * демонстрация против ядерной угрозы - hunger * марш безработных (спортивное) маршировка( музыкальное) марш - dead /funeral/ * похоронный марш (военное) барабанный бой( на марше) (шахматное) ход (фигурой) > to steal a * on smb. (военное) опередить( противника) ;
    совершить марш скрытно( от противника) ;
    незаметно опередить кого-л.;
    обмануть чью-л. бдительность;
    получить преимущество над кем-л. (военное) маршировать, двигаться походным порядком - to * ahead идти /двигаться/ вперед - to * out /forth, off/ выходить, выступать ( в поход) ;
    начинать марш /походное движение/ - to * past проходить мимо;
    (военное) проходить торжественным маршем - to * on продвигаться вперед, продолжать движение вперед - the soldiers *ed on солдаты все шли вперед, продолжали идти вперед - time *es on время идет не останавливаясь - to * in cadence идти в ногу - to * in single file идти гуськом;
    идти в затылок - to * in step with the music маршировать под музыку - to * in review проходить торжественным маршем - to * four abreast идти /маршировать/ по четыре в ряд, маршировать шеренгами по четыре - the troops *ed into the town войска вошли /вступили/ в город (походным порядком) - when the soldiers *ed in когда солдаты вошли /вступили/ (в город, деревню и т. п.) - forward *! шагом марш!;
    прямо! - quick *! строевым /походным/ шагом марш! совершить марш, переход - to * forty miles сделать сорокамильный переход маршировать, ходить размеренным шагом - he *ed up and down the station platform он ходил взад и вперед по платформе резко, демонстративно вышагивать (тж. * off, * up) - she *ed off in disgust ей стало противно, она повернулась и ушла - with these words he *ed out of the room с этими словами он демонстративно вышел из комнаты - he *ed up to her он решительно подошел к ней( военное) вести строем - to * the troops вывести войска в поход - to * one's army into a country ввести свою армию в какую-л. страну - he *ed them up to the top of the hill он повел их строем на вершину холма уводить;
    заставлять уйти - to * smb. to the door заставить кого-л. идти к двери - to * smb. out выводить, выпроваживать кого-л. - to * the prisoner away /off/ увести заключенного или пленного - two policemen promptly *ed the burglar to prison двое полицейских быстро препроводили взломщика в тюрьму - I caught him running off and *ed him back я поймал его, когда он убегал, и препроводил обратно - she *ed the child up to bed она увела ребенка (наверх) в спальню (историческое) марка, пограничная или спорная полоса;
    граница - the Marches пограничная полоса между Англией и Шотландией или Англией и Уэльсом (редкое) граничить - our territory *es with theirs наша территория граничит с их (территорией) march вести строем ~ (обыкн. pl) граница;
    пограничная или спорная полоса ~ граничить March: March март ~ attr. мартовский march: march муз. марш ~ воен. марш;
    походное движение;
    суточный переход (тж. day's march) ~ attr. маршевый, походный;
    march formation походный порядок ~ маршировать;
    двигаться походным порядком ~ спорт. маршировка ~ уводить;
    заставлять уйти;
    march ahead идти вперед ~ (the ~) ход, развитие (событий) ;
    успехи (науки и т. п.) ~ уводить;
    заставлять уйти;
    march ahead идти вперед ~ away уводить ~ attr. маршевый, походный;
    march formation походный порядок ~ off выступать, уходить;
    отводить ~ on продвигаться вперед ~ out выступать;
    выходить;
    march past проходить церемониальным маршем ~ out выступать;
    выходить;
    march past проходить церемониальным маршем ~ past прохождение церемониальным маршем

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > march

  • 16 march

    [mɑːʧ] I 1. сущ.
    1) граница, кордон, пограничная зона (между странами, округами)
    Syn:
    2) граница, предел (между зонами, ареалами обитания)
    2. гл.
    (march upon / with) граничить, иметь общую границу с (кем-л.)

    It is a region that marches with Canada in the north and the Pacific in the west. — Это территория, граничащая с Канадой на севере и с Тихим океаном на западе.

    Syn:
    II 1. сущ.
    1)
    а) воен. походное движение, марш; передвижение войск

    The troops were (up)on their march to help us. — Отряды уже подходили к нам на помощь.

    - march capacity
    - column of march
    - line of march
    б) дневной марш, однодневный переход; расстояние, покрываемое ( войском) за один день пути
    2) демонстрация, марш ( протеста)
    3)
    а) миграция, переселение; переход ( животных из одного ареала в другой)

    I knew the elephants would be on the march again before daylight. — Я знал, что, едва рассветёт, слоны снова отправятся в путь.

    б) трудный поход, тяжёлый переход

    I have had a long march to reach this place. — Мне пришлось проделать немалый путь, чтобы добраться сюда.

    4)

    Voltaire's march was prepared for him before he was born. — Жизненный путь Вольтера был ему предначертан ещё до рождения.

    The winter sun was accomplishing his early march. — Солнце заканчивало свой краткий зимний бег.

    в) течение, развитие (времени, событий); протекание ( процессов)

    No exact description is given of the march of the spasms. — Нет точного описания протекания спазмов.

    г) эволюция, развитие, прогресс

    The march of the population in both periods seems to have been nearly the same. — Похоже, что развитие популяции в оба периода происходило примерно одинаково.

    - march of mind

    double / quick / slow march — двойной / скорый / тихий шаг

    6) муз. марш

    funeral / dead march — похоронный марш

    7) воен. барабанная дробь, сопровождающая движение войска
    8) шахм. ход фигурой
    2. гл.
    1)
    а) воен. маршировать, идти строем; двигаться колонной; выступать в походном порядке

    to march four / six / eight abreast — идти, маршировать шеренгами по четыре / шесть / восемь

    to march ahead / on — идти, продвигаться вперёд

    to march away / home — отступать, отходить ( в ходе военных маневров)

    to march forth — выступать, выходить; выводить войска

    to march in — входить, вступать прям. и перен.

    б) выступать, устраивать демонстрации, марши ( протеста); протестовать

    Doctors march in Vienna. (Times, 19 Oct. 1972) — Марш протеста врачей в Вене. ( заголовок)

    Syn:
    2)
    а) = march up, march on, march out идти, вышагивать (демонстративно, обиженно, нервно, решительно); дефилировать

    Miss Ophelia marched straight to her own chamber. — Мисс Офелия проследовала прямо в свою комнату.

    She marched up to me and slapped me violently on the face. — Она решительно подошла и влепила мне крепкую пощёчину.

    б) проходить, проплывать; двигаться (плавно, величаво; о неодушевленных объектах)

    Without a strain the great ship marches by. — Большой корабль скользит легко, непринуждённо.

    Syn:
    3)
    а) вести, выводить ( войска); вести строем

    The army was triumphantly marched into the city. — Армия с триумфом вступила в город.

    б) = march off, march out, march to уводить; провожать, выпроваживать

    I should be glad to march you to the gate. — Я был бы рад проводить вас до ворот.

    The children were too noisy and had to be marched off to bed. — Дети слишком шумели, и их пришлось отправить спать.

    Syn:
    4) проходить, преодолевать, покрывать (какое-л. расстояние, дистанцию)
    Syn:
    cover 2.
    5) = march on проходить, идти, течь (о времени, событиях); прогрессировать

    His symptoms marched rapidly to their result. — Симптомы его болезни проявлялись всё более явно.

    After this events marched quickly. — После этого события развивались стремительно.

    Syn:
    6) стоять, располагаться; расти рядами

    Pine trees march up the mountainside. — Сосны рядами взбегают вверх по склону.

    - march off

    Англо-русский современный словарь > march

  • 17 flexus

    I 1. a, um
    part. pf. к flecto
    2. adj.
    1) изогнутый, гнутый, витой (aes, cornu O); плетёный ( cannae PM)
    flexum mareсм. flecto 1.
    2) курчавый или волнистый ( comae Ap)
    3) дрожащий, вибрирующий ( sonus C)
    II flexus, ūs m. [ flecto ]
    1) изгиб ( fluminis Q); поворот (cervīcis O; viae L); волнистость ( capillorum Q)
    3) оборот, изменение, смена (f. rerum publicarum C)
    f. aetatis C — переход в другой возраст, т. е. переломный возраст, но
    5) переливы, модуляция (f. vocis Q)
    6) грам. изменение формы слова (при спряжении или склонении), флексия Q

    Латинско-русский словарь > flexus

  • 18 Line

    1. линия; черта 2. очертание, контур 3. отвес (для направления выработок) 4. экватор 5. линейное расположение сейсмических точек наблюдения
    line of bearing линия простирания
    line of break линия обрушения; линия разрушения
    line of collimation линия коллимации
    line of concrescence Ost. линия сращения, линия соединения
    line of correlation корреляционная линия
    line of crustal weakness линия ослабленной земной коры
    line of dehiscence линия [щель] разверзания (земной коры)
    line of dip направление угла падения
    line of dislocation линия дислокации, линия смещения, линия перемещения
    line of disturbance зона нарушения (земной коры); линия разрыва
    line of equal depth to water table линия одинаковой глубины водного зеркала, изобата водного зеркала
    line of equal piestic fluctuation линия одинаковых пьезометрических колебаний
    line of force 1. силовая линия, линия в силовом поле 2. силовая линия магнитного поля, магнитная силовая линия
    line of induction силовая линия магнитного поля, магнитная силовая линия
    line of least resistance линия наименьшего сопротивления
    line of lode линия простирания жилы
    line of nonerosion линия [полоса] с отсутствием эрозии (при отступании прилива)
    line of outcrop линия выхода (пласта) на поверхность
    line of precise levels профиль высокоточной нивелировки, линия прецизионного нивелирования
    line of rent линия разлома, линия разрыва
    line of resistance линия сопротивления
    line of saturation линия насыщения, линия поглощения, уровень подземных вод
    line of section линия разреза
    line of seepage линия просачивания, фреатический уровень
    line of sight линия визирования
    line of strike линия простирания
    line of uplift линия подъёма
    line of weakness линия наименьшего сопротивления
    line of zero distortion линии нулевых искажений
    absorption line линия спектра поглощения
    aclinic line магнитный экватор
    agonic line агоническая линия, нулевая изогона
    Alkemade line линия Алькемаде (соединяющая точки составов двух фаз)
    ammonoid line Ceph. аммоноидная перегородочная линия
    ancient shore line древняя береговая линия
    andesite line андезитовая линия
    anticlinal line линия антиклинали
    apical line апикальная линия
    axial line осевая линия, ось складки
    azimuth line азимутальная линия
    base line 1. базис (топографическая линия на земной поверхности) 2. базисная линия (при построении триангуляционной сети) 3. аэромагнитный профиль
    beach line пляжная линия
    Becke line полоска [линия] Бекке
    biconvex growth line двояковыпуклая линия роста (напр. у раковин брахиопод)
    bluff line линия обрыва
    border line граница, пограничная линия
    bottom line ось мульды
    boundary line 1. фазовая граница 2. граница соприкосновения двух районов
    breaker line линия прибоя
    bright line светлая полоса, линия Бекке
    center line средняя [центровая] линия
    channel line стержень
    coast line береговая линия, линия побережья
    collimation line ось коллимации
    conjugation line линия сопряжения
    contact line линия контакта
    contour line 1. контурная линия 2. изолиния
    Cooper's lines линии Купера (ветвящаяся сеть мельчайших линий скола под давлением)
    corange line линия на карте равного уровня прилива
    correction line коррекционная линия
    coseismal [coseismic] line косейсмическая линия
    cotidal line равноприливная [котидальная] линия
    crest line линия перегиба сводовой части складки, гребень антиклинали, шарнир складки, линия гребня, ось свода
    crop line линия выхода (пласта) на поверхность
    cross-section line линия поперечного разреза, линия профиля, линия геологического разреза
    crush line линия смятия, линия дробления (пород)
    date line линия смены дат
    datum line опорная линия
    dead line нейтральная [мёртвая] линия
    debris line линия обломков (1. предел отложений осыпи 2. предел намыва обломков на пляж во время шторма)
    demarcation line Biv. демаркационная [разграничительная] линия
    depressed line линия депрессии
    dimension line размерная линия
    displacement line линия смещения
    drag line линия волочения
    drainage line дренажная линия
    drift line 1. граница плавника 2. граница паводка
    dry snow line линия сухого снега
    edge-water line уровень краевой воды (выше которого имеются промышленные концентрации углеводородов)
    encroachment line вторжение [перемещение] краевой воды (в нефтяной пласт после понижения давления)
    end line замыкающая линия
    entire line сплошная линия
    equal space line линия равных расстояний
    equiglacial line изолиния льда
    equilibrium line линия равновесия
    fall line линия водопадов
    fault line линия сброса; линия разрывного нарушения
    finite line штрек
    firn line фирновая линия
    flight line линия полёта (при аэрофотосъёмке)
    flow line 1. линия течения (в изверженных породах) 2. гидр, линия [уровень] течения
    foam line 1. пенный гребень (волны, приближающейся к берегу) 2. линия пены (вокруг вершины разрывного течения)
    Forel's lines штриховка Фореля
    form line гипотетическая горизонталь
    frost line граница промерзания
    geodesic line геодезическая линия (линия кратчайшего расстояния между двумя точками на любой математически определённой поверхности)
    geodesic base line линия геодезического базиса, геодезический базис
    geodetic line см. geodesic line
    glacier line линия (распространения) ледника
    glide line линия скольжения
    grade line линия уклона
    growth line линия роста
    guide line линия визирования
    hinge line 1. линия шарнира (флексуры) 2. замочная линия (у брахиопод) 3. край раковины, где сочленяются две створки (у пластинчатожаберных моллюсков)
    hoping base line наклонная базисная линия
    hot line тект. «горячая линия»
    hydraulic grade line линия гидравлического уклона
    hydroisopiestic line гидроизогипса
    incremental line гидр, линия подпитывания, линия питания
    isoanthracite lines изоантрацитовые линии (линии на карте или диаграмме с равным отношением углерода к водороду в антраците)
    isobathic line изобата
    isochemic line линия изохимизма
    isoclinic line изоклина
    isocrymal line линия, соединяющая точки с одинаковой средней температурой в самый холодный зимний месяц
    isodip line изоклина
    isodynamic line изодинама
    isogenic line изогона
    isohyetal line изогиета
    isolithic line изолита (воображаемая линия оди накового литологического состава или равных мощностей данной фации)
    isopachous line изопахита (линия на карте равной мощности какого-л. горизонта пород)
    isopiestic line of aquifer изопьеза водоносного горизонта, линия равных потенциалов водоносного горизонта
    isosalinity line линия равной солёности
    isoseismal line изосейсма
    isotherm line изотерма
    isotime line изохрона
    jug line сейсмическая коса
    lead line лотлинь
    lobe line лопастная [сутурная] линия
    Luders' lines линии Людерса, линии скольжения
    magnetic field [magnetic flux] line силовая линия магнитного поля, магнитная силовая линия
    Marshall line линия Маршалла, андезитовая линия
    meander line контур физико-географического объекта, меандрирующий контур
    mid-umbonal line Biv. средняя линия
    mud line граница ила
    neve line фирновая линия, граница фирнового снега
    nodal line геофиз. узловая [нодальная] линия, линия узлов
    oblique coast line береговая линия под косым углом к структурам берега
    obsequent fault line обсеквентная линия сброса
    outcrop line линия выходов [линия обнажения] пород
    pallial line Moll, мантийная линия
    parietal line Con. продольная борозда
    permafrost line граница распространения многолетней мерзлоты
    phreatic line линия просачивания, фреатический уровень
    plunge line линия прибоя
    range line граница меридианного ряда тауншипов
    raster lines геофиз. растровые линии
    reaction line крист. реакционная кривая
    reference line линия начала отсчёта
    regional snow line региональная снеговая линия
    resequent fault line ресеквентная линия сброса
    rhumb line локсодромия, локсодрома
    sand line 1. чистильный канат (для спуска и поднятия желонки для очистки от шлама буровой скважины) 2. pl. «наждачные» линии (штриховка от глетчерных льдов)
    saturation line линия насыщения
    schrund line линия растрескивания, шрундовая линия
    sea-level line линия уровня моря
    seepage line линия просачивания, фреатический уровень
    shale line линия глин
    shot point line линия пунктов [точек] взрыва
    sloping base line наклонная базисная линия
    snow line снеговая граница, снеговая линия; граница вечного снега
    sounding line лотлинь
    spectral line спектральная линия
    spiral line спиральная линия
    spring line линия выхода группы источников
    squall line линия шквала
    stone line прослойка камней, карпедолит
    stream line линия потока, линия течения
    strike line линия простирания
    suture line 1. пал. сутурная [шовная, лопастная, перегородочная] линия 2. тект. шовная линия, шов
    tectonic line тектоническая линия, тектонический линеамент
    temporary line сезонная [временная] линия
    terrace line 1. террасовая линия, линия террас 2. pl. Tril. террасовые линии
    terrain line линия поверхности рельефа
    tetrasporine line палеобот. тетраспориновая линия
    thickness line изопахита
    thrust line линия надвига
    time line синхронная линия (1. линия, соединяющая синхронные осадки 2. линия, указывающая одинаковое время в геологическом разрезе или на корреляционной диаграмме)
    timing line линия маркировки времени
    township line граница [линия] тауншипов
    transient line сезонная [временная] линия
    transit line линия визирования
    travel line линия [путь] следования
    tree line линия распространения лесов
    trend line тренд, линия тренда
    trough line 1. шарнир [ось] синклинали 2. трог
    tubing line канат для спуска и подъёма эксплуатационных труб
    twin glide line линия скольжения двойников, линия двойникового скольжения
    valley line тальвег
    wave line верхняя отметка прибойного заплеска; знак прибоя
    * * *

    English-Russian dictionary of geology > Line

  • 19 line

    1. линия; черта 2. очертание, контур 3. отвес (для направления выработок) 4. экватор 5. линейное расположение сейсмических точек наблюдения
    line of bearing линия простирания
    line of break линия обрушения; линия разрушения
    line of collimation линия коллимации
    line of concrescence Ost. линия сращения, линия соединения
    line of correlation корреляционная линия
    line of crustal weakness линия ослабленной земной коры
    line of dehiscence линия [щель] разверзания (земной коры)
    line of dip направление угла падения
    line of dislocation линия дислокации, линия смещения, линия перемещения
    line of disturbance зона нарушения (земной коры); линия разрыва
    line of equal depth to water table линия одинаковой глубины водного зеркала, изобата водного зеркала
    line of equal piestic fluctuation линия одинаковых пьезометрических колебаний
    line of force 1. силовая линия, линия в силовом поле 2. силовая линия магнитного поля, магнитная силовая линия
    line of induction силовая линия магнитного поля, магнитная силовая линия
    line of least resistance линия наименьшего сопротивления
    line of lode линия простирания жилы
    line of nonerosion линия [полоса] с отсутствием эрозии (при отступании прилива)
    line of outcrop линия выхода (пласта) на поверхность
    line of precise levels профиль высокоточной нивелировки, линия прецизионного нивелирования
    line of rent линия разлома, линия разрыва
    line of resistance линия сопротивления
    line of saturation линия насыщения, линия поглощения, уровень подземных вод
    line of section линия разреза
    line of seepage линия просачивания, фреатический уровень
    line of sight линия визирования
    line of strike линия простирания
    line of uplift линия подъёма
    line of weakness линия наименьшего сопротивления
    line of zero distortion линии нулевых искажений
    absorption line линия спектра поглощения
    aclinic line магнитный экватор
    agonic line агоническая линия, нулевая изогона
    Alkemade line линия Алькемаде (соединяющая точки составов двух фаз)
    ammonoid line Ceph. аммоноидная перегородочная линия
    ancient shore line древняя береговая линия
    andesite line андезитовая линия
    anticlinal line линия антиклинали
    apical line апикальная линия
    axial line осевая линия, ось складки
    azimuth line азимутальная линия
    base line 1. базис (топографическая линия на земной поверхности) 2. базисная линия (при построении триангуляционной сети) 3. аэромагнитный профиль
    beach line пляжная линия
    Becke line полоска [линия] Бекке
    biconvex growth line двояковыпуклая линия роста (напр. у раковин брахиопод)
    bluff line линия обрыва
    border line граница, пограничная линия
    bottom line ось мульды
    boundary line 1. фазовая граница 2. граница соприкосновения двух районов
    breaker line линия прибоя
    bright line светлая полоса, линия Бекке
    center line средняя [центровая] линия
    channel line стержень
    coast line береговая линия, линия побережья
    collimation line ось коллимации
    conjugation line линия сопряжения
    contact line линия контакта
    contour line 1. контурная линия 2. изолиния
    Cooper's lines линии Купера (ветвящаяся сеть мельчайших линий скола под давлением)
    corange line линия на карте равного уровня прилива
    correction line коррекционная линия
    coseismal [coseismic] line косейсмическая линия
    cotidal line равноприливная [котидальная] линия
    crest line линия перегиба сводовой части складки, гребень антиклинали, шарнир складки, линия гребня, ось свода
    crop line линия выхода (пласта) на поверхность
    cross-section line линия поперечного разреза, линия профиля, линия геологического разреза
    crush line линия смятия, линия дробления (пород)
    date line линия смены дат
    datum line опорная линия
    dead line нейтральная [мёртвая] линия
    debris line линия обломков (1. предел отложений осыпи 2. предел намыва обломков на пляж во время шторма)
    demarcation line Biv. демаркационная [разграничительная] линия
    depressed line линия депрессии
    dimension line размерная линия
    displacement line линия смещения
    drag line линия волочения
    drainage line дренажная линия
    drift line 1. граница плавника 2. граница паводка
    dry snow line линия сухого снега
    edge-water line уровень краевой воды (выше которого имеются промышленные концентрации углеводородов)
    encroachment line вторжение [перемещение] краевой воды (в нефтяной пласт после понижения давления)
    end line замыкающая линия
    entire line сплошная линия
    equal space line линия равных расстояний
    equiglacial line изолиния льда
    equilibrium line линия равновесия
    fall line линия водопадов
    fault line линия сброса; линия разрывного нарушения
    finite line штрек
    firn line фирновая линия
    flight line линия полёта (при аэрофотосъёмке)
    flow line 1. линия течения (в изверженных породах) 2. гидр, линия [уровень] течения
    foam line 1. пенный гребень (волны, приближающейся к берегу) 2. линия пены (вокруг вершины разрывного течения)
    Forel's lines штриховка Фореля
    form line гипотетическая горизонталь
    frost line граница промерзания
    geodesic line геодезическая линия (линия кратчайшего расстояния между двумя точками на любой математически определённой поверхности)
    geodesic base line линия геодезического базиса, геодезический базис
    geodetic line см. geodesic line
    glacier line линия (распространения) ледника
    glide line линия скольжения
    grade line линия уклона
    growth line линия роста
    guide line линия визирования
    hinge line 1. линия шарнира (флексуры) 2. замочная линия (у брахиопод) 3. край раковины, где сочленяются две створки (у пластинчатожаберных моллюсков)
    hoping base line наклонная базисная линия
    hot line тект. «горячая линия»
    hydraulic grade line линия гидравлического уклона
    hydroisopiestic line гидроизогипса
    incremental line гидр, линия подпитывания, линия питания
    isoanthracite lines изоантрацитовые линии (линии на карте или диаграмме с равным отношением углерода к водороду в антраците)
    isobathic line изобата
    isochemic line линия изохимизма
    isoclinic line изоклина
    isocrymal line линия, соединяющая точки с одинаковой средней температурой в самый холодный зимний месяц
    isodip line изоклина
    isodynamic line изодинама
    isogenic line изогона
    isohyetal line изогиета
    isolithic line изолита (воображаемая линия оди накового литологического состава или равных мощностей данной фации)
    isopachous line изопахита (линия на карте равной мощности какого-л. горизонта пород)
    isopiestic line of aquifer изопьеза водоносного горизонта, линия равных потенциалов водоносного горизонта
    isosalinity line линия равной солёности
    isoseismal line изосейсма
    isotherm line изотерма
    isotime line изохрона
    jug line сейсмическая коса
    lead line лотлинь
    lobe line лопастная [сутурная] линия
    Luders' lines линии Людерса, линии скольжения
    magnetic field [magnetic flux] line силовая линия магнитного поля, магнитная силовая линия
    Marshall line линия Маршалла, андезитовая линия
    meander line контур физико-географического объекта, меандрирующий контур
    mid-umbonal line Biv. средняя линия
    mud line граница ила
    neve line фирновая линия, граница фирнового снега
    nodal line геофиз. узловая [нодальная] линия, линия узлов
    oblique coast line береговая линия под косым углом к структурам берега
    obsequent fault line обсеквентная линия сброса
    outcrop line линия выходов [линия обнажения] пород
    pallial line Moll, мантийная линия
    parietal line Con. продольная борозда
    permafrost line граница распространения многолетней мерзлоты
    phreatic line линия просачивания, фреатический уровень
    plunge line линия прибоя
    range line граница меридианного ряда тауншипов
    raster lines геофиз. растровые линии
    reaction line крист. реакционная кривая
    reference line линия начала отсчёта
    regional snow line региональная снеговая линия
    resequent fault line ресеквентная линия сброса
    rhumb line локсодромия, локсодрома
    sand line 1. чистильный канат (для спуска и поднятия желонки для очистки от шлама буровой скважины) 2. pl. «наждачные» линии (штриховка от глетчерных льдов)
    saturation line линия насыщения
    schrund line линия растрескивания, шрундовая линия
    sea-level line линия уровня моря
    seepage line линия просачивания, фреатический уровень
    shale line линия глин
    shot point line линия пунктов [точек] взрыва
    sloping base line наклонная базисная линия
    snow line снеговая граница, снеговая линия; граница вечного снега
    sounding line лотлинь
    spectral line спектральная линия
    spiral line спиральная линия
    spring line линия выхода группы источников
    squall line линия шквала
    stone line прослойка камней, карпедолит
    stream line линия потока, линия течения
    strike line линия простирания
    suture line 1. пал. сутурная [шовная, лопастная, перегородочная] линия 2. тект. шовная линия, шов
    tectonic line тектоническая линия, тектонический линеамент
    temporary line сезонная [временная] линия
    terrace line 1. террасовая линия, линия террас 2. pl. Tril. террасовые линии
    terrain line линия поверхности рельефа
    tetrasporine line палеобот. тетраспориновая линия
    thickness line изопахита
    thrust line линия надвига
    time line синхронная линия (1. линия, соединяющая синхронные осадки 2. линия, указывающая одинаковое время в геологическом разрезе или на корреляционной диаграмме)
    timing line линия маркировки времени
    township line граница [линия] тауншипов
    transient line сезонная [временная] линия
    transit line линия визирования
    travel line линия [путь] следования
    tree line линия распространения лесов
    trend line тренд, линия тренда
    trough line 1. шарнир [ось] синклинали 2. трог
    tubing line канат для спуска и подъёма эксплуатационных труб
    twin glide line линия скольжения двойников, линия двойникового скольжения
    valley line тальвег
    wave line верхняя отметка прибойного заплеска; знак прибоя
    * * *
    ход

    English-Russian dictionary of geology > line

  • 20 ferd

    -a (-en), -er
    1) поездка, путешествие
    3) поведение, образ действия
    4) обычно pl диал. след(ы) (животного)
    5) вереница, группа, партия (экскурсантов, путешественников, птиц, зверей)

    det er fare på ferde:

    gi seg i ferd med — приняться (за дело, работу), заняться (чем-л.)

    hva er det på ferde? — что случилось?, в чём дело?

    være i ferd med — собираться, намереваться (сделать что-л.)

    være tidlig på ferde — встать рано, быть рано на ногах

    Норвежско-русский словарь > ferd

См. также в других словарях:

  • ПУТЬ — муж. (в вор. путь жен.) дорога, ездовая, накатанная полоса, ходовая тропа. Проложить путь. Мощеные пути. Пути непроезжие, распутица. Зимний, летний путь. Путь дорожка! общее пожелание встречному. | Самая езда, ходьба, плаванье, и | время, срок,… …   Толковый словарь Даля

  • путь — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? пути, чему? пути, (вижу) что? путь, чем? путём, о чём? о пути; мн. что? пути, (нет) чего? путей, чему? путям, (вижу) что? пути, чем? путями, о чём? о путях 1. Путём называется полоса земли,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • путь — и; м. 1. Полоса земли, служащая для передвижения (езды и ходьбы); дорога. Проложить новый п. (также: стать первооткрывателем, первопроходчиком в каком л. деле). Прямой, извилистый п. Зимний, летний п. П. в горах, в горы. Путь дорога, путь дорожка …   Энциклопедический словарь

  • Зимний дворец — У этого термина существуют и другие значения, см. Зимний дворец (значения). Дворец Зимний дворец …   Википедия

  • путь — и/; м. см. тж. на пути, на пути, по пути, путём, путевой 1) Полоса земли, служащая для передвижения (езды и ходьбы); дорога. Проложить новый путь. (также: стать первооткрывателем, первопроходчи …   Словарь многих выражений

  • Зимний поход Громбчевского на Юрункаш — Рис.1. Путь Громбчевского через перевал Русский. Фрагмент карты из книги [5]. В конце ноября 1889 г. экспедиция Б. Л …   Энциклопедия туриста

  • Зимний каякинг — Как известно зима, точнее межсезонье тяжелое время для тех, кто плавает на лодочках. Но не стоит отчаиваться когда в России зима, где то обязательно лето, а если не лето, то, по крайней мере, выше нуля :) Поскольку Новогодние праздники дарят …   Энциклопедия туриста

  • Великий Северный железнодорожный путь — это общее название многочисленных вариантов неосуществлённого проекта железной дороги, соединяющей берег Баренцева моря с водными магистралями Западной Сибири с дальнейшим продолжением на восток до Татарского пролива. Проект возник в начале XX… …   Википедия

  • "Никола Зимний" — Историческая справка 19 декабря Русская Православная Церковь чтит память святителя Николая. В народе этот день с любовью называется "Никола Зимний". Патриарх Московский и всея Руси Алексий Второй совершит сегодня Божественную литургию …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • ЗИМА — жен. одно из четырех времен года, между осени и весны; астрономически, в сев. полушарии, от вступления солнца в знак Козерога, 9 декабря, и до вступления его в знак Овна, 8 марта; на деле же, от начала морозов и зимнего пути до весенней распутицы …   Толковый словарь Даля

  • Шуберт Ф. П. —         (Schubert) Франц Петер (31 I 1797, Лихтенталь, близ Вены 19 XI 1828, Вена) австр. композитор. Отец Ш., школьный учитель, в соответствии с традицией обучавший своих воспитанников и пению, приобщил к музыке собств. детей. Уже в возрасте 10… …   Музыкальная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»